Технологічні колії можуть бути відсутні, у випадку повного циклу внесення ЗЗР/підживлення агродронами, цей підхід не новий і може бути легко реалізованим в господарстві. Але чому власники господарств не реалізовують, якщо мають досить суттєві втрати врожаю на технологічних коліях? У цій статті ми проведемо порівняння двох методів внесення пестицидів/підживлення: наземною технікою та агродронами.
Втрати врожаю через витоптування: скільки «з’їдає» наземна техніка
Якщо взяти за основу господарство з нормальним рівнем культури землеробста, де механізатори мотивовані та керують технікою достатньо професійно, а поля за своєю конфігурацією відносно рівні та організована робота систем автопілотування, то для таких умов можна розраховувати значення площі витоптування колесами техніки на рівні 3…7%. В дійсності, втрати через витоптування можуть сягати 10 і більше відсотків.
Класичний підхід до внесення ЗЗР і підживлення історично будувався навколо колісної техніки. І ця логіка досі домінує: є обприскувач → є технологічні колії → є графік робіт. Проблема в тому, що біологія рослини не знає про цей графік. І саме тут виникає розрив, який у більшості господарств не фіксується в обліку, але стабільно з’їдає суттєву частину врожаю щороку – це витоптування рослин.
Витоптування – одна з небагатьох втрат, яку можна порахувати легко і просто.
За практичними розрахунками:
• площа технологічних колій: 3–10%;
• втрати доходу: 42–98 $/га.
Для господарства площею 1 000 га дорівнює 42 000…98 000 $ недоотриманого доходу за сезон. І це – гарантована втрата, яка закладена в саму технологію.
Чому колісна техніка не закриває весняні потреби?
Колісна техніка – це ефективний інструмент у стабільних умовах. Але далеко не завжди весною є сприятливі умови. Будь-яке перезволоження автоматично ускладнює внесення. Та змушує працювати “на межі”, що створює колії “по коліна”, які ускладнюють подальшу роботу техніки аж до завершення сезону.
Агродрони замість наземної техніки: зміна логіки внесення, а не інструмента
Агродрон не є повноцінною “заміною обприскувача”. Це інструмент іншого класу, який вирішує іншу задачу: зняти обмеження між рішенням і його реалізацією.
Наземної техніка vs Агродрон
Економіка внесення: коли різниця між агродронами і наземною технікою стає критичною
Собівартість внесення
Фактичні цифри:
• агродрон: 3.8–4.6 $/га;
• колісна техніка: 3–5 $/га.
Додатковий дохід
За рахунок відсутності витоптування:
• 42–98 $/га.
ROI агродрона по культурах
(на базі втрат від витоптування + реальної економіки)
Вихідні дані:
• Інвестиція в агродрон та супутнє обладнання: 50 000 $;
• Втрати від витоптування (колеса): в середньому 5%;
• Логіка: дрон → 0% витоптування;
• Рахуємо тільки один фактор (витоптування).
Формула
Додатковий дохід з 1 га:
Дохід = Урожайність × Ціна × 5%
Розрахунок по культурам
(візьмемо реалістичні середні врожайності для України)
Пшениця
• Урожайність: 6 т/га;
• Ціна: 200 $/т.
Дохід:
6 × 200 × 5% = 60 $/га
Соя
• Урожайність: 3 т/га;
• Ціна: 450 $/т.
Дохід:
3 × 450 × 5% = 67.5 $/га
Ріпак
• Урожайність: 3 т/га;
• Ціна: 550 $/т.
Дохід:
3 × 550 × 5% = 82,5 $/га
В середньому:
+ 60…80 $/га тільки на відсутності витоптування
Окупність
Скільки треба гектарів, щоб відбити інвестовані 50 000 $?
Беремо середнє: 70 $/га
50 000 / 70 ≈ 715 га
Тобто, окупність починається після 700 га полів без технологічних колій
В залежності від середньої площі витоптування, в дійсності може бути достатньо виростити 400–600 га Без технологічних колій, щоб окупити всі інвестиції в агродрон та супутнє обладнання. Тобто, період окупності інвестиції за 1 сезон – це мінімальна база.
Для господарства 1000 га – інвестиція не просто повертається вона генерує додатковий прибуток вже в 1й сезон.
Своєчасність внесення – це найбільш недооцінена складова. Якщо додати до економічних розрахунків ще вчасне внесення (не тоді, коли нарешті в поле може заїхати колісна техніка, а тоді коли це дійсно необхідно і можна закрити роботу авіавнесенням), то ефект може бути в рази значащим.
Обмеження і реалізм
Агродрон не являється єдиним універсальним рішенням. У нього є і «слабкі» сторони:
• Відносно невеликі об’єми внесення (150 га/добу);
• Залежність від швидкості вітру;
• Потреба в розумній організації процесу.
Але ці обмеження не перекривають його ключову функцію – працювати там і тоді, де колісна техніка не працює.
Ми підрахували тільки витоптування, але в реальності додається:
• Своєчасність внесення (може бути до +5–15% врожаю);
• Робота в не оптимальних умовах для колісної техніки;
• Точкові обробки (економія препаратів).
Тобто реальний ефект може бути не лише 70 $/га, а навіть100+ $/га
Посилання на подібні дослідження:
• Drones vs. Traditional Spraying: Why Drones Win?
• Performance evaluation of spraying drones compared to boom sprayers for spray applications
• Best practices: What is the best way to spray?
• Аналіз енергоефективності сільськогосподарських дронів у системі точного землеробства
Висновок
Технології в агросекторі змінюються досить швидко і агродрони вже давно не являються розкішшю чи якоюсь дорогою іграшкою, а стали дійсною необхідністю для ефективного ведення агробізнесу. Вибір правильного дрона – це баланс між потребами вашого господарства, фінансовими можливостями та бажаною функціональністю.
