Весняне підживлення озимих культур є ключовим етапом у технології вирощування, оскільки забезпечує швидке відновлення вегетації, активний ріст і формування врожаю. Після зими озимі культури часто відчувають дефіцит азоту – ключового елемента, необхідного для активного кущення, формування пагонів і продуктивного стеблостою.
Внесення азотних добрив у цей період стимулює кущення, сприяє утворенню продуктивних пагонів та закладанню високого потенціалу врожайності. Водночас неправильне внесення або надмірні дози азоту можуть спричинити негативні наслідки, зокрема вилягання посівів.
Ключові аспекти весняного підживлення
• У роки з раннім відновленням вегетації не варто поспішати з підживленням і краще знизити к-ть азоту на добре розвинених посівах, щоб уникнути вилягання.
• Оптимальним азотним добривом для озимих зернових є аміачна селітра, що містить азот у двох формах: нітратна – швидко засвоюється, забезпечуючи оперативне живлення, амонійна – засвоюється поступово, забезпечуючи пролонговане живлення.
• Якщо восени не було внесено фосфорно-калійних добрив, можливе застосування нітроамофоски, яка містить NPK у легкорозчинній формі.
• Внесення нітратних добрив на сніговий покрив є неефективним через ризик вимивання азоту талими водами, що призводить суттєвих втрат.
Весняне підживлення – це не просто “якось там внести азотні добрива”, а це стратегічно важливий процес, який потребує зваженого підходу, врахування стану посівів і погодних умов.
Ключові підходи до підживлення озимих азотними добривами
Табл. 1. Середні норми використання основних елементів живлення для формування 1 тонни врожаю та побічної продукції (соломи для пшениці та стебел для ріпаку)
Враховуючи вказані норми, можемо розрахувати загальну потребу підживлення азотними добривами для різного потенціалу урожаю.
Табл. 2. Оптимальні параметри пшениці озимої та загальна потреба азоту в залежності від потенціалу урожаю
Табл. 3. Оптимальні параметри ріпаку озимого та загальна потреба азоту в залежності від потенціалу урожаю
Для пшениці озимої часто застосовують аміачну селітру або КАС-32 через швидку доступність азоту.
Для ріпаку озимого важливо використовувати добрива з вмістом сірки (сульфат амонію, сульфоамофос), оскільки культура має підвищену потребу в цьому елементі.
Табл. 4. Основні види азотних добрив для весняного підживлення озимої пшениці та ріпаку
Особливості живлення озимої пшениці
Потреби в азоті.
Озима пшениця найбільше потребує азоту у фазі весняного кущіння, колосіння та наливу зерна. У цей період важливо забезпечити доступ до азоту у формі, яка легко засвоюється.
Норми внесення:
• Перше внесення (по мерзлоталому): 30–40% від загальної кількості азоту. Рекомендовано використовувати амонійні або амонійно-нітратні добрива (аміачна селітра, карбамід-аміачна суміш).
• Друге внесення (у фазі кущіння): 30–40% від заг. кількості азоту.
• Третє внесення (перед виходом у трубку): 20–30%, залежно від стану рослин.
Рекомендовані добрива:
• Аміачна селітра (NH₄NO₃): універсальне добриво, що швидко діє завдяки поєднанню амонійної та нітратної форм азоту.
• КАС32 (карбамідно-аміачна суміш): рівномірно розподіляється по полю, забезпечуючи поступове живлення.
• Сульфат амонію ((NH₄)₂SO₄): додає сірку, яка покращує ефективність азотного живлення.
Особливості живлення озимого ріпаку
Потреби в азоті.
Озимий ріпак потребує значної кількості азоту для формування вегетативної маси та розвитку генеративних органів. Потреба в азоті починається ще восени, але основний пік настає навесні.
Норми внесення:
• Перше внесення (по мерзлоталому): 40–50% загальної кількості азоту. Внесення забезпечує швидкий старт росту після відновлення вегетації.
• Друге внесення (у фазі формування стебел): 30–40%.
• Третє внесення (у фазі бутонізації): 10–20%, залежно від стану посівів.
Рекомендовані добрива:
• Сульфат амонію: містить сірку, яка є ключовою для синтезу білків та покращення якості насіння.
•КАС32 (карбамідно-аміачна суміш): рівномірно розподіляється по полю, забезпечуючи поступове живлення.
• Аміачна селітра: швидкодійне джерело азоту.
Чому важливо враховувати сірку в системі живлення? Сірка є ключовим елементом для підвищення ефективності азотного живлення. Дефіцит сірки призводить до:
• Зниження синтезу амінокислот.
• Погіршення засвоєння азоту.
• Зниження врожайності та якості продукції.
Добрива з вмістом сірки (сульфат амонію, КАС із сіркою) підвищують ефективність азоту, особливо на ґрунтах із низьким вмістом цього елементу.
Щодо складностей, які аграрії повинні враховувати у процесі весняного внесення добрив, то в основному це:
• Низькі температури. Якщо добрива вносять рано, їх засвоєння може бути не оптимальним через низьку активність кореневої системи рослини.
• Ризик посухи. Якщо вологи недостатньо, гранульовані добрива можуть не розчинитися вчасно, що вплине на їх ефективність.
• Перезволоження ґрунту. Весняна волога може ускладнити механізоване внесення добрив колісними транспортними засобами.
• Переущільнення грунту. Внесення гранульованих добрив важкою технікою негативно впливає на структуру ґрунту, особливо на перезволожених ділянках поля.
• Не раціональне розподілення добрив. Завдяки NDVI та подібним мультиспектральним індексам можливо оптимізувати норми внесення.
Якщо на перші два пункта аграріям вплинути досить складно, то вирішити питання з перезволоженням та переущільненням ґрунту і раціональним розподіленням добрив, легко допоможуть різні типити агродронів.
Якщо на перші два пункта аграріям вплинути досить складно, то вирішити питання з перезволоженням та переущільненням ґрунту і раціональним розподіленням добрив, легко допоможуть різні типити агродронів.
Агродрон DJI AGRAS T50 може вносити практично будь-яке азотне добриво в процесі весняного підживлення озимої пшениці та ріпаку. Для нього під силу “підняти на собі” до 50 кг рідких чи твердих добрив.
Азотне підживлення озимої пшениці дроном можливе в трьох етапах:
• У фазу початку весняного кущіння (по мерзлоталому ґрунту).
ВВСН 20–25 (регенеративне)
• У стадію “завершення весняного кущіння – початок виходу в трубку”.
ВВСН 27–32 (1 продуктивне)
• З появою верхівкового листка до початку колосіння.
ВВСН 37–49 (2 продуктивне)
Враховуючи, що:
• Для внесення 50 кг діючої речовини “Азоту”, необхідно 2-3 вильота дрона
• Собівартість внесення складає 3-5 $/га (більш детально у Статті)
Виходить від 6 до 15 $/га затрат на одне азотне підживлення дроном
Багато це чи ні? - Давайте спробуємо сформулювати відповідь на це питання.
Виходить: від 2 $/га затрат до 500 $/га потенційних втрат, під час лиш одного азотного підживлення колісною технікою.
Автор сподівається, що читач знайшов відповідь на останнє питання.
Агродрон DJI Mavic 3M має мультиспектральний сенсор і призначений для моніторингу стану посівів та картографування полів для точного землеробства.
Основні характеристики:
• Камери: 20 МП RGB-камера, мультиспектральна камера (4 канали: green, red, red edge, near-infrared)
• Час польоту: до 43 хв
• Дальність передачі відео: до 15 км
• Призначення: створення карт для диференційованого внесення добрив і ЗЗР
Використання DJI Mavic 3M для створення карт диференційованого внесення азоту на озимих дозволяє економити 10-30% добрив – завдяки точній ідентифікації різних зон вегетації.
У цій статті ми не будемо далі розвивати потік можливих варіацій та різноманітних теоретичних ситуацій в полі, щоб якось “накручувати” читача чи продавати “тему агродронів” і відразу зафіксуємо, що “колісна техніка - це універсальна опора основних технологічних операцій в с/г і без неї далеко не заїдеш”, але все ж сподіваємося, що кожний розгляне можливі альтернативні інноваційні інструменти в агросекторі, індивідуально для своїх потреб та згідно своїх можливостей, а агродрони - це лиш одне з таких рішень. Чим і завершимо дану статтю.
