Facebook Pixel
drone

Агродрони

Всеукраїнський День Поля аграрних інновацій

Агродрони

28 червня наша команда відвідала Всеукраїнський День Поля аграрних інновацій, організований Асоціацією бобових України та TVK Seed, у селі Ємчиха на Київщині.

Ми, як дистриб’ютор дронів DJI, не втомлюємося ділитись інноваційними технологіями з українськими аграріями та обговорювати найкращі методи внесень задля збільшення врожайності їхніх посівів й разом з тим і прибутків!

Програма заходу охоплювала широкий спектр агротехнологій, включаючи культивацію, протруєння, внесення рідких та твердих добрив, гербіцидів. Крім того, відбулися презентації новітніх моделей сівалок, зерноочисних машин, комбайнів, оприскувачів, плугів та культиваторів від провідних компаній-виробників сільгосптехніки.

Дякуємо TVK Seed Agrocpamy за організацію чудового івенту. Єднання надзвичайно важливе в цей буремний час.

drone photo

photo
Микола Черняк
CEO AGRONIX
Кандидат С.Г. наук (PhD in Agriculture). Експерт із внесення 33Р агродронами. Проводить досліди з виробниками 33Р і насіннєвими компаніями (FMC, AXT, UPL, Monsanto, Bayer, Syngenta та ін.). Пройшов шлях від агронома до продавця пестицидів, потім пілота агродрона, співвласника і, зрештою, власника компанії.

Останні статті

Економіка

Власний дрон для обприскування: вигідна інвестиція чи зайві витрати?

Дрон для обприскування: інвестиція чи витрати? Реальні цифри окупності, економіка внесення та коли агродрон починає заробляти.

Детальніше
Економіка

Агродрони чи наземна техніка: порівняння внесення пестицидів і добрив

Порівнюємо внесення пестицидів агродронами та наземною технікою: витрати, втрати врожаю, ефективність і економіка для фермерів.

Детальніше
Агродрон DJI Agras T50 вносить пестициди на сади
Внесення ЗЗР

Внесення пестицидів на ріпаку агродронами: весняний захист

За даними досліджень європейських агрохімічних центрів, до 45–60% потенційної врожайності ріпаку може бути втрачено внаслідок несвоєчасного або не достатньо якісного захисту на ранніх весняних етапах (BBCH 20–40). Прихованохоботники активуються після 2–3 днів стабільних температур вище +8…+10 °C, квіткоїд ріпаковий – після підвищення середньодобової температури до +12 °C, а патогени типу Sclerotinia sclerotiorum та Alternaria spp. починають колонізацію ослаблених тканин рослин одразу після дестабілізації їх імунної відповіді, що характерно саме у фазі виходу із зимівлі. Таким чином, весна – це період, коли рослина не просто вразлива, а критично залежна від швидкості та ефективності її захисту.

Детальніше