Підживлення озимих: традиційні методи vs агродрони

Підживлення озимих: традиційні методи vs агродрони

Весняне підживлення озимих культур є ключовим етапом у технології вирощування, оскільки забезпечує швидке відновлення вегетації, активний ріст і формування врожаю. Після зими озимі культури часто відчувають дефіцит азоту – ключового елемента, необхідного для активного кущення, формування пагонів і продуктивного стеблостою. Внесення азотних добрив у цей період стимулює кущення, сприяє утворенню продуктивних пагонів та закладанню високого потенціалу врожайності. Водночас неправильне внесення або надмірні дози азоту можуть спричинити негативні наслідки, зокрема вилягання посівів.

02.02.2025—Читати 5 хв

Ключові аспекти весняного підживлення

• У роки з раннім відновленням вегетації не варто поспішати з підживленням і краще знизити к-ть азоту на добре розвинених посівах, щоб уникнути вилягання.

• Оптимальним азотним добривом для озимих зернових є аміачна селітра, що містить азот у двох формах: нітратна – швидко засвоюється, забезпечуючи оперативне живлення, амонійна – засвоюється поступово, забезпечуючи пролонговане живлення.

• Якщо восени не було внесено фосфорно-калійних добрив, можливе застосування нітроамофоски, яка містить NPK у легкорозчинній формі.

• Внесення нітратних добрив на сніговий покрив є неефективним через ризик вимивання азоту талими водами, що призводить суттєвих втрат.

Весняне підживлення – це не просто “якось там внести азотні добрива”, а це стратегічно важливий процес, який потребує зваженого підходу, врахування стану посівів і погодних умов.

Ключові підходи до підживлення озимих азотними добривами

Табл. 1. Середні норми використання основних елементів живлення для формування 1 тонни врожаю та побічної продукції (соломи для пшениці та стебел для ріпаку)

Ключові підходи до підживлення озимих азотними добривами — Підживлення озимих: традиційні методи vs агродрони

Враховуючи вказані норми, можемо розрахувати загальну потребу підживлення азотними добривами для різного потенціалу урожаю.

Табл. 2. Оптимальні параметри пшениці озимої та загальна потреба азоту в залежності від потенціалу урожаю

Ключові підходи до підживлення озимих азотними добривами — Підживлення озимих: традиційні методи vs агродрони

Табл. 3. Оптимальні параметри ріпаку озимого та загальна потреба азоту в залежності від потенціалу урожаю

Ключові підходи до підживлення озимих азотними добривами — Підживлення озимих: традиційні методи vs агродрони

Для пшениці озимої часто застосовують аміачну селітру або КАС-32 через швидку доступність азоту.

Для ріпаку озимого важливо використовувати добрива з вмістом сірки (сульфат амонію, сульфоамофос), оскільки культура має підвищену потребу в цьому елементі.
Табл. 4. Основні види азотних добрив для весняного підживлення озимої пшениці та ріпаку

Ключові підходи до підживлення озимих азотними добривами — Підживлення озимих: традиційні методи vs агродрони
Ключові підходи до підживлення озимих азотними добривами — Підживлення озимих: традиційні методи vs агродрони

Особливості живлення озимої пшениці

Потреби в азоті.
Озима пшениця найбільше потребує азоту у фазі весняного кущіння, колосіння та наливу зерна. У цей період важливо забезпечити доступ до азоту у формі, яка легко засвоюється.

Норми внесення:
• Перше внесення (по мерзлоталому): 30–40% від загальної кількості азоту. Рекомендовано використовувати амонійні або амонійно-нітратні добрива (аміачна селітра, карбамід-аміачна суміш).
• Друге внесення (у фазі кущіння): 30–40% від заг. кількості азоту.
• Третє внесення (перед виходом у трубку): 20–30%, залежно від стану рослин.

Рекомендовані добрива:
• Аміачна селітра (NH₄NO₃): універсальне добриво, що швидко діє завдяки поєднанню амонійної та нітратної форм азоту.
• КАС32 (карбамідно-аміачна суміш): рівномірно розподіляється по полю, забезпечуючи поступове живлення.
• Сульфат амонію ((NH₄)₂SO₄): додає сірку, яка покращує ефективність азотного живлення.

Особливості живлення озимого ріпаку

Потреби в азоті.
Озимий ріпак потребує значної кількості азоту для формування вегетативної маси та розвитку генеративних органів. Потреба в азоті починається ще восени, але основний пік настає навесні.

Норми внесення:
• Перше внесення (по мерзлоталому): 40–50% загальної кількості азоту. Внесення забезпечує швидкий старт росту після відновлення вегетації.
• Друге внесення (у фазі формування стебел): 30–40%.
• Третє внесення (у фазі бутонізації): 10–20%, залежно від стану посівів.

Рекомендовані добрива:
• Сульфат амонію: містить сірку, яка є ключовою для синтезу білків та покращення якості насіння.
•КАС32 (карбамідно-аміачна суміш): рівномірно розподіляється по полю, забезпечуючи поступове живлення.
• Аміачна селітра: швидкодійне джерело азоту.

Чому важливо враховувати сірку в системі живлення? Сірка є ключовим елементом для підвищення ефективності азотного живлення. Дефіцит сірки призводить до:

• Зниження синтезу амінокислот.
• Погіршення засвоєння азоту.
• Зниження врожайності та якості продукції.

Добрива з вмістом сірки (сульфат амонію, КАС із сіркою) підвищують ефективність азоту, особливо на ґрунтах із низьким вмістом цього елементу.

Щодо складностей, які аграрії повинні враховувати у процесі весняного внесення добрив, то в основному це:

• Низькі температури. Якщо добрива вносять рано, їх засвоєння може бути не оптимальним через низьку активність кореневої системи рослини.
• Ризик посухи. Якщо вологи недостатньо, гранульовані добрива можуть не розчинитися вчасно, що вплине на їх ефективність.
• Перезволоження ґрунту. Весняна волога може ускладнити механізоване внесення добрив колісними транспортними засобами.
• Переущільнення грунту. Внесення гранульованих добрив важкою технікою негативно впливає на структуру ґрунту, особливо на перезволожених ділянках поля.
• Не раціональне розподілення добрив. Завдяки NDVI та подібним мультиспектральним індексам можливо оптимізувати норми внесення.

Якщо на перші два пункта аграріям вплинути досить складно, то вирішити питання з перезволоженням та переущільненням ґрунту і раціональним розподіленням добрив, легко допоможуть різні типити агродронів.

Якщо на перші два пункта аграріям вплинути досить складно, то вирішити питання з перезволоженням та переущільненням ґрунту і раціональним розподіленням добрив, легко допоможуть різні типити агродронів.

DJI AGRAS T50

DJI Mavic 3M

Агродрон DJI AGRAS T50 може вносити практично будь-яке азотне добриво в процесі весняного підживлення озимої пшениці та ріпаку. Для нього під силу “підняти на собі” до 50 кг рідких чи твердих добрив.

Азотне підживлення озимої пшениці дроном можливе в трьох етапах:

• У фазу початку весняного кущіння (по мерзлоталому ґрунту).
ВВСН 20–25 (регенеративне)

• У стадію “завершення весняного кущіння – початок виходу в трубку”.
ВВСН 27–32 (1 продуктивне)

• З появою верхівкового листка до початку колосіння.
ВВСН 37–49 (2 продуктивне)

Враховуючи, що:

• Для внесення 50 кг діючої речовини “Азоту”, необхідно 2-3 вильота дрона
• Собівартість внесення складає 3-5 $/га (більш детально у Статті)

Виходить від 6 до 15 $/га затрат на одне азотне підживлення дроном
Багато це чи ні? – Давайте спробуємо сформулювати відповідь на це питання.

Виходить: від 2 $/га затрат до 500 $/га потенційних втрат, під час лиш одного азотного підживлення колісною технікою.

Автор сподівається, що читач знайшов відповідь на останнє питання.

Агродрон DJI Mavic 3M має мультиспектральний сенсор і призначений для моніторингу стану посівів та картографування полів для точного землеробства.

Основні характеристики:

• Камери: 20 МП RGB-камера, мультиспектральна камера (4 канали: green, red, red edge, near-infrared)
• Час польоту: до 43 хв
• Дальність передачі відео: до 15 км
• Призначення: створення карт для диференційованого внесення добрив і ЗЗР

Використання DJI Mavic 3M для створення карт диференційованого внесення азоту на озимих дозволяє економити 10-30% добрив – завдяки точній ідентифікації різних зон вегетації.

У цій статті ми не будемо далі розвивати потік можливих варіацій та різноманітних теоретичних ситуацій в полі, щоб якось “накручувати” читача чи продавати “тему агродронів” і відразу зафіксуємо, що “колісна техніка – це універсальна опора основних технологічних операцій в с/г і без неї далеко не заїдеш”, але все ж сподіваємося, що кожний розгляне можливі альтернативні інноваційні інструменти в агросекторі, індивідуально для своїх потреб та згідно своїх можливостей, а агродрони – це лиш одне з таких рішень. Чим і завершимо дану статтю.

Хочете внесення? Залишайте заявку на нашій сторінці!

academy

Готові опанувати майбутнє агробізнесу?

Записуйтесь на курс та станьте сертифікованим оператором агродронів!

Останні статті

Більше статей